Pavlo Zhezhnych

Зміст
1. Основи роботи з базами даних 5
2. Проектування бази даних 12
2.1. Таблиці 12
2.2. Запити 36
3. Побудова прикладних систем 56
3.1. Форми 56
3.2. Маніпулювання даними у формах 69
3.3. Звіти 76
3.4. Діаграми у формах і звітах 89
4. Пробний екзамен 97

Так як null-значення позначає насправді той факт, що значення невідоме, то будь-які алгебраїчні операції (додавання, множення, конкатенація рядків і т.д.) повинні давати також невідоме значення, тобто null. Дійсно, якщо, наприклад, вага деталі невідома, то невідомо також, скільки важать 10 таких деталей.
При порівнянні виразів, що містять null-значення, результат також може бути невідомий, наприклад, значення істинності для виразу a=b є null, якщо один або обидва аргументи є null. Таким чином, визначення істинності логічних виразів базується на тризначній логіці (three-valued logic, 3VL), у якій крім значень True - ІСТИНА і False - ХИБНО, введене значення Unknown - НЕВІДОМО. Логічне значення Unknown - це те ж саме, що і null-значення. Тризначна логіка базується на наступних таблицях істинності:

По визначенню, тіло відношення є множина кортежів, тому відношення не можуть містити однакові кортежі. Це значить, що кожен кортеж повинний мати властивість унікальності. Насправді, властивістю унікальності в межах відношення можуть володіти окремі атрибути кортежів або групи атрибутів. Такі унікальні атрибути зручно використовувати для ідентифікації кортежів.
Визначення 1. Нехай дане відношення R. Підмножину атрибутів K відношення R будемо називати потенційним ключем, якщо K має наступні властивості:
1) Властивість унікальності - у відношенні не може бути двох різних кортежів, з однаковим значенням K.
2) Властивість ненадмірності - ніяка підмножина в K не має властивість унікальності.

Основне призначення баз даних полягає в тому, щоб зберігати і надавати інформацію про реальний світ. Для представлення цієї інформації в базі даних використовуються звичні для програмістів типи даних - стрічкові, чисельні, логічні і т.п. Однак у реальному світі часто зустрічається ситуація, коли дані невідомі. Наприклад, місце проживання або дата народження людини можуть бути невідомі (база даних розшукуваних злочинців). Якщо замість невідомої адреси доречно було б вводити порожній рядок, то що вводити замість невідомої дати? Відповідь - порожню дату - не цілком задовільна, тому що найпростіший запит "видати список людей у порядку зростання дат народження" дасть зазделегідь неправильну відповідь.

Після створення схеми бази даних за допомогою команди SQL CREATE TABLE нові таблиці є порожніми, тобто не містять записів. Це перевіряється за допомогою наступного запиту.
SELECT COUNT(*) FROM таблиця;
Для новоствореної таблиці цей запит поверне один рядок та один стовпчик із значенням 0 (кількість записів таблиці дорівнює 0).
Дані в таблицях з’являється в наслідок виконання відповідних запитів на вставку. Після цього ці дані можна редагувати та вилучати. SQL надає три стандартні команди щодо вставки, поновлення та вилучення даних.

• INSERT – вставка.
• UPDATE – поновлення.
• DELETE – вилучення.

Запит на вставку даних в таблицю має наступну структуру.

Аналіз інформації, що зберігається в реляційній базі даних, здійснюється за допомогою SELECT-запитів. В загальному випадку SELECT-запит має наступну структуру:
SELECT [DISTINCT]
вираз [AS псевдонім_колонки],…
FROM {таблиця|з’єднання_таблиць|підзапит} [[AS] псевдонім_таблиці]
[WHERE предикат]
[GROUP BY вираз,…
[HAVING предикат]]
[{UNION|INTERSECT|EXCEPT} [ALL]
{SELECT …}]
[ORDER BY вираз [ASC|DESC],…]
Цей запит складається з кількох частин, кожна з яких починається відповідним ключовим словом:

• SELECT;
• FROM;
• WHERE;
• GROUP BY;
• HAVING;
• ORDER BY.

В частині SELECT визначається структура майбутнього результату, тобто ця частина визначає набір стовпчиків результуючої таблиці. Частина FROM вказує на назви усіх таблиць чи підзапитів, які використовуються в SELECT-запиті. Частина WHERE містить предикат, який може включати кілька логічних виразів та приймати одне з трьох значень: TRUE, FALSE чи UNKNOWN (NULL). В результат SELECT-запиту включаються усі рядки, для яких предикат з частини WHERE приймає значення TRUE. Частина ORDER BY використовується для впорядкування вихідних даних. Рядки впорядковуються відповідно до виразів, вказаних в списку.

Будь-яка система керування базами даних реляційного типу дозволяє вирішити два основні питання, пов’язані з маніпуляцією інформацією:

• Збереження інформації в базі даних.
• Отримання інформації з бази даних та її опрацювання.

Для вирішення першого питання в базі даних відповідними засобами SQL слід створити таблиці наперед визначеної структури та забезпечити необхідні обмеження цілісності.
Для вирішення другого питання слід навчитися будувати запити на вибірку (SELECT-запити). В простішому варіанті SELECT-запити має наступний вигляд:
SELECT [DISTINCT]
вираз [AS псевдонім_колонки],…
FROM {таблиця|з’єднання_таблиць|підзапит} [[AS] псевдонім_таблиці]