Pavlo Zhezhnych

Стан бази даних або множини об’єктів, що в ній відображається, як в довільний момент часу появи подій, так і між двома сусідніми моментами появи подій, може бути виведений з інформації про усі попередні події. Тобто, стан бази даних є визначеним на усьому часовому проміжку дослідження поведінки предметної області.
Поява нової події в предметній області спричиняє зміну стану бази даних. Існують три основні способи впливу появи нової події на стан бази даних [1, 2]: східчастий, точковий та неперервний.
1. Східчастий – між двома сусідніми моментами часу появи подій стан бази даних залишається сталим.

Рис. 1. Східчастий стан ПО.
2. Точковий – стан бази даних є відомим лише в моменти часу появи подій, тоді як в проміжні моменти він вважається невизначеним. Такий спосіб визначення стану може бути корисним, якщо між моментами часу появи подій стан предметної області з точки зору інформаційної моделі не є потрібним, або саме визначення стану предметної області в ці моменти часу є некоректним.

Рис. 2. Точковий стан ПО.
3. Неперервний – стан визначається як деяка неперервна функція. Оскільки ми розглядаємо лише дискретні часові осі, то з точки зору предметної області коректно говорити про значення цієї функції лише в дискретні моменти часу. Якщо ж в цьому випадку перейти від дискретної часової осі до неперервної, то значення стану будуть відомі на неперервній часовій осі.

Рис. 3. Неперервний стан ПО.
1. Griefahn B. Ein Implementierungsvorschlag für Zeitfolgen. //Informatik-Berichte, Lehrstuhl Datenbank – und Informationssysteme, Fachbereich Informatik, Univ. Rostock, 1997.
2. Griefahn B. Zugriffsmodelle für temporale Daten. //Informatik-Berichte, Arbeitsqruppe Datenbanken, Fachbereich Informatik, Univ. Rostock, 1995.