Після створення схеми бази даних за допомогою команди SQL CREATE TABLE нові таблиці є порожніми, тобто не містять записів. Це перевіряється за допомогою наступного запиту.
SELECT COUNT(*) FROM таблиця;
Для новоствореної таблиці цей запит поверне один рядок та один стовпчик із значенням 0 (кількість записів таблиці дорівнює 0).
Дані в таблицях з’являється в наслідок виконання відповідних запитів на вставку. Після цього ці дані можна редагувати та вилучати. SQL надає три стандартні команди щодо вставки, поновлення та вилучення даних.
Запит на вставку даних в таблицю має наступну структуру.
INSERT INTO таблиця [(поле,…)]
{SELECT-запит | список_значень_полів};
Вставка може відбуватися двома способами:
Якщо вставка в таблицю відбувається на основі SELECT-запиту, то кількість та типи виразів SELECT-запиту повинні відповідати кількості та типу полів, перерахованих в дужках після назви таблиці.
Якщо вставка в таблицю відбувається на основі конкретних значень, необхідно вказати список значень.
список_значень_полів ::=
VALUES список_значень
список_значень ::=
({вираз | NULL},…)
При цьому кількість та типи нових значень також повинні відповідати кількості та типу полів, перерахованих в дужках після назви таблиці.
Якщо після назви таблиці не перераховувати поля, то вставка здійснюється в усі поля таблиці в тому порядку, в якому вони були перераховані в команді CREATE TABLE.
Слід пам’ятати, що вставка не-NULL-значень повинна здійснюватися в усі обов’язкові поля.
Запит на поновлення даних має наступний вигляд.
UPDATE таблиця
SET {поле = {вираз | NULL}},…
[WHERE предикат];
Запит UPDATE задає полям таблиці нові значення, що подаються у вигляді виразу або значення NULL, у всіх записах, які задовольняють предикату. Якщо частина WHERE відсутня, то поновлюються усі записи з таблиці.
Вираз може будуватися на основі існуючих значень поля.
… SET поле = поле+1,…
Дозволяється також присвоювати значення одних полів іншим.
… SET поле_A = поле_B+1,…
В одному операторі UPDATE можна вносити зміни в поле лише один раз.
Запит на вилучення даних має наступну структуру.
DELETE FROM таблиця
[WHERE предикат];
Запит DELETE FROM вилучає з таблиці усі записи, які задовольняють предикату. Якщо частина WHERE відсутня, то вилучаються усі записи з таблиці.
Розглянемо спроектовану за допомогою ER-діаграми схему бази даних (рис. 1).

Рис. 1. Приклад ER-діаграми в нотації Баркера.
Для виконання запиту в MS Access слід скористатися закладкою Queries вікна бази даних (рис. 2).

Рис. 2. Закладка Queries вікна бази даних.
За допомогою кнопки New створюється новий запит (в діалоговому вікні, яке при цьому висвітлюється, слід вибирати Design View). При створенні нового запиту MS Access пропонує скористатися графічним конструктором запиту. Для переходу в режим SQL необхідно скористатися пунктом меню View/SQL View (Вигляд/Вигляд SQL). Наприклад, MS Access дозволяє варіант запиту як показано на рис. 3.

Рис. 3. Запит на вставку даних.
Для виконання запиту на вставку необхідно скористатися пунктом меню Query/Run (Запит/Виконати). В результаті на екран виводиться вікно-попередження.

Рис. 4. Вікно-попередження про вставку даних.
Кнопка Yes (Так) дозволяє вставку, а кнопка No (Ні) – відмінює вставку.
Наступний запит додає до значення поля name в таблиці rf_group префікс ‘-спец’.

Рис. 5. Запит на поновлення даних.
В результаті виконання цього запиту на екран виводиться вікно-попередження.

Рис. 6. Вікно-попередження про поновлення даних.
Наступний запит вилучає записи з таблиці rf_group.

Рис. 7. Запит на вилучення даних.
В результаті виконання цього запиту на екран виводиться вікно-попередження.

Рис. 8. Вікно-попередження про вилучення даних..